Син, двоє племінників і зять загинули на полі бою з завойовниками

За будь-яких обставин та умов доводиться робити добру справу волонтерам добровольчого будівельного батальйону «Добробат».

На рахунку добробатівців сотні успішно реалізованих проектів з відновлення житла та інших приміщень, які пошкоджені або зовсім знищені від дій ворога-окупанта.

Оскільки в лютневий день доводилося здійснювати кілька завантажень на складах будматеріалів й розвозити їх потерпілим від війни, то роботу волонтери не припиняли навіть й у вечірні години.

Ось і цього разу бійці трудового фронту з «Добробату» привезли необхідні матеріали родинам з Чернігова.

У бою з ненажерливими росіянами-завойовниками загинув від ворожої кулі двадцятидворічний син Олени Черненко з Чернігова – Денис.

Минулого року на палаючому українському Сході полягли двоє племінників Олени Михайлівни: один з них віддав своє молодече життя на полі бою з ворожими окупантами, а другий – підірвався на ворожій міні, теж на Донеччині. Хоронили племінників у закритих трунах.

Чорна смуга для цієї родини цим не обмежилася – наприкінці минулого року на прикордонні Чернігівщини від ворожої кулі загинув і зять Олени Михайлівни, якому було 33 роки.

… Ось вже майже два роки Олена Михайлівна зі своїм чоловіком та двома малолітніми дітьми мешкають у невеличкій напівхолодній «врем’янці». Поки що жодної допомоги від державних інституцій не отримали, але жінка сподівається на таку допомогу вже після нашої Перемоги над лютим російським ворогом.

… П’ятнадцятого березня під час обстрілу усі члени родини встигли спустися в підвальний льох, і як тільки вони туди зайшли – дуже сильно бухнуло. Виявилося, що ворожий снаряд прямо влучив у їхній будинок.

– Тільки заскочили в підвал і воно як бабахне… Якби ми в той момент знаходилися в домі, то нас би вже й серед живих не було, – зітхаючи, пригадує Олена Михайлівна. – Я все розумію, що війна ще не закінчилася, а отже в держави є більш нагальні справи і їй зараз не допомоги постраждалим. Тож чекаємо на скорішу перемогу!

З 15 березня і до звільнення Чернігова нашими військами вони увесь час перебували в підвалі, виходячи назовні лише за нагальної потреби.

А тому, коли волонтери з громадської організації «Добробат» привезли будівельні матеріали для даху будинку (а це перша така допомога цій родині), жінка неабияк розчулилася й заплакала.

– Я так вдячна волонтерам, які небайдужі до нашого горя, – забідкалася господиня. – Ми навіть і не очікували на таку підтримку…

«Добробат» працює й далі. Їхня благородна місія триває.

Сергій Кордик